ЗАМІ́ТЬ, меті, жін., діал. Збірн. до замітник. Мокра глина де-не-де відвалилась, і липова заміть біліла, як ребра кістяка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 39).
ЗАМІ́ТЬ, меті, жін., діал. Збірн. до замітник. Мокра глина де-не-де відвалилась, і липова заміть біліла, як ребра кістяка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 39).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 213.