ЗАМІ́ТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Який усе помічає; спостережливий. Один кивне, другий моргне, третій засміється, а мій милий замітливий, — мені не минеться (Словник Грінченка); [Пан Маркел:] Розумний [Кармелюк], хитрий, дужий, як лев,.. замітливий, як каторжник! (Степан Васильченко, III, 1960, 231).