в означеннях
Тлумачення, значення слова «замкнений»:

ЗА́МКНЕНИЙ, ЗА́МКНУТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до замкнути 1—4. Як тільки смеркало, Підпара засуває двері у сінях, пробував довго, чи добре замкнені, і перше, ніж облягатись, здіймав рушницю, мостив біля себе сокиру (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 74); Канава широка, стіни навкруги палацу високі: на воротях висока, з визубнями башта; ворота залізні, зачинені й замкнуті трьома замками (Нечуй-Левицький, III, 1956, 294); А Марина в сукні білій, Неначе білиця, Богу молиться та плаче, Замкнута в світлиці (Тарас Шевченко, II, 1953, 96); Не закутий у кайдани і не замкнений на вежі, без сторожі пробував [лицар] у Бояровім наметі (Леся Українка, I, 1951, 396); У Сіцілії воєнні дії пішли невдало для афінян їхній флот був замкнений у сіракузькій гавані (Історія стародавнього світу, 1957, 120); Сотні тисяч фашистів були замкнуті в залізне кільце оточення (Олесь Гончар, III, 1959, 445);
//  замкнено, замкнуто, безос. присудк. сл. Всі двері замкнено (Максим Рильський, Мости, 1948, 107); Блакитне світло сяло і тремтіло, немов огонь таємний чарівниці, а над тополею зоря світила, моя зоря, що скрізь мені сіяла, поки мене не замкнуто від неї в камінній клітці в чотирьох стінах (Леся Українка, I, 1951, 135).

2. у знач. прикм. Який не має розривів, кінці якого з'єднуються в одній точці (про лінію, геометричну фігуру і т. ін.).
Замкнене (замкнуте) (електричне) коло, ел. — система з'єднаних між собою і з джерелом електричного струму провідників, по яких проходить струм. Для існування тривалого струму необхідною умовою є наявність замкненого кола, що мав джерело струму (Курс фізики, III, 1956, 50); Замкнена (замкнута) крива (ламана) лінія, мат. — суцільна крива (ламана) лінія, кінці якої сходяться в одній точці. При обертанні Навколо Сонця Земля протягом року описує замкнену криву лінію, яка нагадує коло, розтягнене в одному напрямі (Радянська Україна, 22.IX 1956, 3).

3. у знач. прикм. Який не має виходу. Поміж вершків гір ховаються вузькі, замкнуті чорні міжгір'я.., дна яких не можемо побачити (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 136); Весняні й осінні заморозки.. часто бувають в низинах, долинах і особливо в замкнутих улоговинах, куди з підвищених ділянок стікав холодне повітря (Колгоспник України, 2, 1962, 25).

4. у знач. прикм., перен. Не зв'язаний з тим, що лежить поза його межами, відокремлений від інших, недоступний для них. Феодальний маєток в Київській Русі був замкненою господарською одиницею. Але це не виключало можливості того, що деякі вироби феодального маєтку надходили у продаж (Архл., VIII, 1953, 23).

5. у знач. прикм., перен. Який неохоче спілкується з іншими, схильний приховувати в собі свої думки, переживання; неговіркий. Зовсім замкненим, мовчазним і понурим бачив Друзь професорового сина, коли той приїздив сюди востаннє (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 237); У людей замкнутих і відлюдкуватих спалах почуття буває особливо сильним і глибоким (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 15);
//  Який не виражає настрою, почуттів (про обличчя). Вони сиділи з замкненими й гордими обличчями (Іван Микитенко, II, 1957, 516);
//  Який характеризується відсутністю широкого спілкування з людьми (про спосіб життя). Сім'я Голованя не переживала разом з усім народом ні спільного горя, ні спільних радощів. Жила сама собою. Жила своїм замкнутим життям (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 89).
 Замкнений (замкнутий) у собі — відлюдкуватий, мовчазний. Серед дітей одиначок є два типи: один — меланхолік, мовчазна, сувора, замкнена в собі дитина, як квітка, що в бур'яні виросла, другий — жвава, весела, властолюбива, примху вата, що похожа на реп'ях, ..чіпляється за кожного, хто йде, хто минає (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 427); Замкнута в собі, недовірлива — вона всі справи своєї сім'ї вирішувала сама (Ірина Вільде, Опов., 1954, 92).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 215.

Коментарі (0)