в означеннях
Тлумачення, значення слова «замлілий»:

ЗАМЛІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до замліти 1—3. Дорош сплигнув із сідла, розминаючи замлілі від незвичної їзди ноги (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 198).

2. у знач. прикм. Непорушний, завмерлий від якого-небудь глибокого, сильного почуття. Маруся побігла. Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий, замлілий (Марко Вовчок, I, 1955, 247).

3. у знач. прикм., діал. Виснажений, безсилий. Він знав її дівкою здоровою, повновидою.. А тепер, бачить, лежить перед ним щось худе та прехуде, сухе, бліде, замліле, аж почорніла на виду! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 459); Тут у Карпатах і мазурські, і словацькі, і руські молодиці чогось дуже замлілі, бліді, худенькі, неначе захарчовані (Нечуй-Левицький, II, 1956, 403);  * Образно. Колись невеличкі, замлілі дубки, кленки, бересточки, липи тепер визирали такими здоровенними, такими пишними велетнями, гордо, аж під хмарами, похитуючи своїми чубатими головами (Панас Мирний, IV, 1955, 16).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 216.

Коментарі (0)