в означеннях
Тлумачення, значення слова «замолювати»:

ЗАМОЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАМОЛИТИ, олю, олиш, док., перех.

1. перев. у сполуч. із сл. гріхи. Довгими молитвами спокутувати свої гріхи. Молода, небесної краси черниця у пустелі десь замолює свої гріхи (Яків Качура, II, 1958, 22); [Степанида:] А скільки ми тратимось задля бога і на оливу, і на свічі?.. Хоч би й були які гріхи, то вже ми їх замолили... (Марко Кропивницький, I, 1958, 125);
//  перен., розм. Старанною роботою, добрими вчинками і т. ін. спокутувати свою провину. Працював [Веренчук] у колгоспі справно, замолював гріхи (Семен Журахович, Звич, турботи, 1960, 214).

2. тільки док., перен., рідко Почати пристрасно благати про що-небудь; замолитися (у 2 знач.). — Одарко, голубко моя! — замолила Пріська. — Сам господь тобі заплате [заплатить] тим добром, що ти для нас робиш (Панас Мирний, III, 1954, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 219.

Коментарі (0)