в означеннях
Тлумачення, значення слова «заморочувати»:

ЗАМОРОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМОРОЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Позбавляти кого-небудь здатності правильно, розумно діяти, думати, сприймати що-небудь; морочити. Не знаю, як воно так трапилось: чи я забула, чи мені памороки одбило, чи ярмарок заморочив мене (Нечуй-Левицький, III, 1956, 284); Старий побут, сімейне безладдя, хатня залежність будь-кого може заморочити (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 241);
//  Дурити, обманювати. [Трохим:] Я не хочу ні собі, ні другій людині світ зав'язувать і вас не хочу заморочувать, я хочу прожить вік правдою (Марко Кропивницький, IV, 1960, 202);
//  Викликаючи почуття кохання, примушувати кого-небудь втратити здоровий глузд, здатність розумно діяти й мислити. Дівчинонька козаченька та й заморочила (Павло Чубинський, V, 1874, 1207).
Заморочувати (заморочити) голову (памороки) кому — те саме, що Голову закручувати (див. голова). [Писар:] Тут статистика зовсім голову заморочила (Карпенко-Карий, I, 1960, 37); — Та в чому ж справа? — не витримав я. — Заморочив отой твій Чепур голову дівчині. Не до науки їй (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 311).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 221.

Коментарі (0)