в означеннях
Тлумачення, значення слова «заморожувати»:

ЗАМОРОЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМОРОЗИТИ, ожу, озиш, док., перех.

1. Сильно охолоджуючи доводити до замерзання (у 1 знач.). Коли заморожували воду в досить товстих закритих чавунних бомбах, то ці бомби розривалися (Фізика, II, 1957, 45);
//  безос. За ніч калюжі заморозило, і тонка крига смачно похрускувала під полозами, немов горіхова шкарлупа [шкаралупа] (Олесь Донченко, VI, 1957, 223);
//  розм. Дуже охолоджуючи, примушувати мерзнути. Легесенький вітрець, що цідив повітря крізь одяг, просто заморожував (Микола Трублаїні, I, 1955, 49); — Іване, ти не заморозиш дитини? — до діда й Максима поволі в святешній, підперезаній крайкою запасці підходить баба Ганна (Михайло Стельмах, I, 1962, 232).
Заморожувати, заморозити [всю] кров [у жилах] кому, в кого — викликати в кого-небудь почуття жаху, великий переляк. Все більше і більше впевнялася [Параскіца], що люди не помиляються, що вона відьма — і ця свідомість заморожувала кров у неї (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 280); Мертва душа гляне в очі марою, в жилах мені заморозить всю кров (Леся Українка, I, 1951, 250).

2. перен. Спиняти розвиток, вияв чого-небудь. Католицизм Польщу примушував орієнтуватись тільки на Захід — і цим заморожував її і не давав їй розквітати (Павло Тичина, III, 1957, 514);
//  Позбавляти природної жвавості; робити застиглим, нерухомим. Хоче [Марко] й не може посміхнутися: хвилювання заморозило його обличчя, лише кров шаленими коліщатами розкручується під скронями, і вони починають спухати (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 29).

3. перен., розм. Тримати що-небудь невикористаним, лишати без застосування. Заморожувати кошти.

4. розм. Обезболювати яку-небудь частину тіла дією наркозу. — Відпльовую кров та лаюсь — чого, мовляв, не заморозили [зуб]..? А вона: пробачте, забула захопити те, чим заморожують, зараз поїду, миттю привезу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 67).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 220.

Коментарі (0)