в означеннях
Тлумачення, значення слова «замріяний»:

ЗАМРІ́ЯНИЙ, а, е.

1. Який віддався мріям, поринув у мрії. Ми сиділи замріяні і суворі на зогрітій сонцем землі (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 4); Замріяна Тамара і не помітила, як опинилася на проспекті (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 42);
//  Який виражає мрійливість. Тихий, замріяний усміх не сходив у Цигулі з уст (Андрій Головко, II, 1957, 299); Ніби крізь сон, несподівано м'яким, замріяним голосом Валерик заговорив у бік неосяжного степу (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 121);  * Образно. Глибока ніч. Із висоти Спокійно сяє місяць ніжний. І сад замріяний застиг В полоні тихім, білосніжнім (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 132).

2. рідко. Те саме, що мрійливий. Закоханий і молодий, замріяний і енергійний, прийшов до каменю й руди, од поля — в край металургійний (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 12); — А мені такі подобаються, замріяні й несміливі, — мовив Мишко й глянув на дівчину. Як то вона на це реагуватиме? (Василь Кучер, Голод, 1961, 91).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 223.

Коментарі (0)