Словник української мови

ЗАМИКА́ННЯ, я, сер. Дія і стан за знач. замикати і замикатися. Прийшлося таки Демидові відмовитися від замикання дружини. Проте, виїжджаючи чи йдучи кудись, він старався повернутись додому в найбільш нежданий час (Михайло Стельмах, I, 1962, 302); З'їзд [IX КП(б)У] рішуче застерігає спілки від потурання випадковим настроям, від замикання у вузькі цехові рами (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 286); Після замикання електродів розряд у стартері гасне (Наука і життя, 1, 1964, 33).
▲ Коротке замикання, ел. — неправильне з'єднання в електричному колі, яке може призвести до аварії через надмірне нагрівання провідників. При короткому замиканні джерело струму дає максимальний для нього струм (Курс фізики, III, 1956, 98).