в означеннях
Тлумачення, значення слова «замикатися»:

ЗАМИ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., діал. Заметатися. Харита вже знала на гіркому досвіді, що білі, налітаючи на Калинівку, не минають і її хати. Вона замикалась по хаті (Петро Панч, I, 1956, 544).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 207.

Коментарі (0)

ЗАМИКА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАМКНУ́ТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. Ставати замкнутим, бути взятим на замок, ключ, засув і т. ін. Нема його віднині вже між нами, За ним замкнулися вже монастирські брами (Іван Франко, XIII, 1954, 297); Це клерки ідуть по домах, мов правлять безмовний обряд У час, як замкнулись бюро і лампи загасли в конторах (Микола Бажан, Роки, 1957, 192);
//  Мати здатність братися на замок, ключ, засув і т. ін. Ця шафа замикається;
//  перен. Ставати нечутливим, байдужим, втрачати відвертість і т. ін. (про серце, душу). Серце о. Нестора ще щільніше замкнулося перед тими людьми (Іван Франко, VII, 1951, 71).
Замкнувся світ кому — настала смерть для кого-небудь. Тільки раз хвостом майнула, Наздогнали, проковтнула Бідолаху [Івана] риба-кит, І йому замкнувся світ (Леонід Первомайський, Казка.., 1958, 18).

2. Залишаючись у приміщенні, зачинятися на замок, ключ, засув і т. ін. Лікар іде додому, обідав, а по обіді замикається в своїй хатині, щоб ніхто не заважав йому писати популярний виклад з гігієни для селян (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 174); [Кукса:] Антон замкнувся у млині, гукав, гукав, стукав, стукав, не хоче відімкнути (Марко Кропивницький, I, 1958, 204);
//  перен. Відокремлюватися від товариства, переставати спілкуватися з людьми, ставати мовчазним, замкнутим; втрачати відвертість. З першого слова якимсь незбагненним чуттям розгадувала вона фальш у людині і одразу насторожувалася і замикалася (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 125); — Ач! Від усього світу замкнувся! (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 7);
//  перен., у що і в чому. Обмежуватися чим-небудь; не виходити за межі чогось. Був то її дім — її цілий світ.. В ньому замикалося ціле її життя (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 11); Література й мистецтво народів Радянського Союзу.. не замикаються у вузькі національні рамки. Доля всієї країни, доля всього світу хвилює творців радянської культури (Комуніст України, 11, 1959, 39); Розмова замкнулася в білячому колесі повторень (Павло Загребельний, Спека, 1961, 82).
Замикатися (замкнутися) в собі — заглиблюючись у свої думки і переживання, відокремлюватися від інших людей, ставати мовчазним, замкнутим. Кілька днів.. Іраклій не озивався словом ні до кого. І майже не відкривав очей, — отак замкнувшися в собі, в мовчанні, тужив за своїм другом (Андрій Головко, I, 1957, 291).

3. З'єднуватися кінцями. Тухольська кітловина замикалася, пропускаючи тільки вузькою скалистою брамою потік у долину (Іван Франко, VI, 1951, 28); Коло швидко звужувалось, замикалось, і теля опинилось у кутку, який утворили стіна хліву й тин (Олесь Донченко, VI, 1957, 146);
//  Стулятися. Микола нічого не слухав, ..тільки дивився на рот отця Альойзія, коли замкнеться (Лесь Мартович, Тв., 1954, 171).

4. тільки недок. Пас. до замикати 1, 2. У ній [хаті] ніщо не замикалось. Заходьте, будь ласка, не питаючись (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 468).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 207.

Коментарі (0)