в означеннях
Тлумачення, значення слова «замирювати»:

ЗАМИРЮВАТИ, юю, юєш і ЗАМИРЯТИ, яю, яєш, недок., рідко ЗАМИРИТИ, мирю, мириш, док., розм.

1. перех. Вносити мир, згоду у що-небудь, заспокоювати когось, щось. Над лісом тихі зорі стояли, замиряли ліс... Куди там! Не хотів і не знав спокою і вночі: шумів, озвірілий (Степан Васильченко, II, 1959, 558); Жити весь вік землею, — Вірна вона і щира, Серцю поможе в сумі, Бурі в душі замирить (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 88).

2. перех. Налагоджувати мирні стосунки між ким-небудь; мирити. Великі події замирюють найлютіших ворогів (Юрій Смолич, II, 1958, 57).

3. неперех. Припиняти ворогування, сварки з ким-небудь; миритися. [Сидір:] Зразу треба було з ним замирить (Карпенко-Карий, I, 1960, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 209.

Коментарі (0)