в означеннях
Тлумачення, значення слова «занудити»:

ЗАНУДИТИ, уджу, удиш, док., перех. і неперех.

1. заст. Навіяти на кого-небудь нудьгу, тугу. Занудила самотина, — Піду до шинкарки (Іван Манжура, Тв., 1955, 63); — Послухай, що тобі казатиму. Не зануджу тебе довгим оповіданням (Іван Франко, IV, 1950, 324); І знову невсипуща журба захопила її в свої цупкі обіймища, занудила та затрудила материне гаряче серце (Панас Мирний, IV, 1955, 297).
Занудити світом — почати нудьгувати. — Ні, нема на що нарікати.. З таким товаришем не занудиш світом... (Марко Вовчок, VI, 1956, 280).

2. безос. Почати нудити (про фізіологічний стан). А далі сіла [Дидона] на порозі, Аж занудило їй, небозі, І не встояла на ногах (Іван Котляревський, I, 1952, 84); Хліб той — чорніший землі, з остюками; та ще до того, як згадає Максим.., що він у шаплику ногами мішаний, то аж занудить (Панас Мирний, I, 1949, 224); Добившись, нарешті, до справжньої кадильниці.., я відчув, що мене занудило від ладану (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 233.

Коментарі (0)