ЗАНУ́РЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до занурити. Тіло, занурене в рідину виштовхується вгору з силою, яка дорівнює вазі рідини, витісненої тілом (Фізика, I, 1957, 68).
2. Який занурився, заглибився або поринув у що-небудь. Підпливши збоку до зануреного в воду корабля, Олег ледве вхопився за капітанську будку.. Аж тепер відчув, що непритомніє з перенапруги (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 167); Максим Кривоніс, занурений у свої думки, байдуже зирнув на гарні образи, що прикрашували храм (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 138).