ЗАНИШКНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що замовкнути. — Занишкніть, уха наставляйте І слухайте, що я скажу (Іван Котляревський, I, 1952, 249); Настає нарешті той день, .. коли малюк-першокласник в радісному захваті довго калататиме тим важким дзвоником у коридорі, а вони, завтрашні випускники, занишкнуть, причаєно й схвильовано слухаючи це знайоме дзеленчання (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 134); Занишкли, стихли нічні птахи (Василь Земляк, Гнівний Страті он, 1960, 103).