в означеннях
Тлумачення, значення слова «занивати»:

ЗАНИВАТИ, аю, аєш, недок., рідко, ЗАНИТИ, ию, иєш, док.

1. перев. із сл. серце. Починати нити, боліти від переживань, тривоги і т. ін. Пада сніг, степи вкриває; Хуга б'є в моє вікно; Серце в грудях заниває, Що однісіньке-одно (Павло Грабовський, I, 1959, 131); Серце його занило в тяжкому передчутті (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 217); Я оглянув морський простір і відчув, як щось занило в моїх грудях (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 198);
//  безос. В тому голосі стільки жалю, такою скаргою прозвучав він, що в Пакришня занило біля серця (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 144);
//  за ким, по кому. Нудьгувати, переживати. Чужий мені край свій, чужий мені світ, За мною сім'я не заниє (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 88).

2. тільки док. Почати нити, боліти. Намахаємось [шаблею] за день: заниє все! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 108); Інколи заболять, заниють рани від колишніх старих кайданів (Василь Еллан, II, 1958, 78).

3. тільки док. Застогнати. — Попрацювати хочеться, — повторив хлопець, — викувати щось таке, чого я досі й не вмів... — і хлопець аж занив од сили, що розпирала його... (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 186);  * Образно. Далеко десь ударив постріл і кулемет зацокотів тривожно й злякано... і кулі занили тонко в вишині (Володимир Сосюра, II, 1958, 384).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 230.

Коментарі (0)