в означеннях
Тлумачення, значення слова «запах»:

ЗА́ПАХ, у, чол. Властивість предметів, речовин діяти на органи нюху. Вчора привезли для мене з Неаполя керосинову грубку, дуже гарну, без запаху (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 408); При обробці препаратом [стробаном] найніжніших тканин він не залишає на них ніяких слідів і воднораз має приємний запах, що нагадує запах ялини (Наука і життя, 1, 1957, 28); Який це дурень сказав, що гроші без запаху? Гроші мають, стверджує Катерина, своєрідний, не підмінний запах (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 102);
//  Те, що сприймається органами нюху. Свіжість трави манила здалека, а медовий запах квітів наповнював повітря (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 156); В дзоті стояв їдкий запах порохового диму (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 389); Звідусіль тягне вогкістю, терпким запахом прілого листя (Олесь Гончар, II, 1959, 145);  * Образно. Не знаю, чи воно [оповідання] вдалося мені, але коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини і запах Карпат, то й з того був би задоволений (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 402).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 247.

Коментарі (0)