в означеннях
Тлумачення, значення слова «запал»:

ЗА́ПАЛ, у, чол.

1. Велике внутрішнє збудження, порив або піднесення. [Тетяна:] Заспівайте пісню без запалу і щоб ви не махали руками, і не витріщали страшно очей (Іван Котляревський, II, 1953, 49); Він був поранений двічі. В завзятті бою він не помічав ні болю, ні кровотечі. Його запал досяг такого високого градуса пристрасті, що тільки втративши майже всю кров, він.. упав (Олександр Довженко, I, 1958, 286);
//  Палкий потяг, пристрасть до чого-небудь, до якоїсь справи. Всі на «Могутньому» знали про цей непереможний запал Дорошука до читання (Олесь Донченко, II, 1956, 81); Після відкриття школи запал його раптом ущух, ніби він вважав свою роль закінченою (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 346); — Буде в сім'ї злагода, спокій, трудовий запал і чесність, то буде те все і в державі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 168);
//  Завзяття, горіння. Творцям життя у пісні нашій жити, так, як живе їх запал молодий (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 81); Треба вміти відгадати друга, Непомильно ворога знайти, Щоб на серце не лягла осуга, Щоб у серці запал зберегти (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 66).
 З запалом — палко, пристрасно, з натхненням. Все було сидимо собі вдвох, — або книжку читаємо, або Івась казочки свої каже; казав він їх з запалом, аж щоки йому почервоніють, як маків цвіт (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 444); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76); У запалі — в стані сильного збудження, завзяття, хвилювання і т. ін. Вірші він чужі й свої читав, Розмахуючи в запалі руками (Максим Рильський, Мости, 1948, 15); У запалі вони не помітили, що там, де стовбур розходиться кількома гілками, є глибоке дупло (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 104); Щоб не набалакав Вадик у запалі зайвого, Друзь перебив його (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 200).

2. Найвище напруження, найповніший прояв чого-небудь. Я почував запал боротьби. Бив головою, ногами (Юрій Яновський, II, 1958, 62).
 У запалі чого — під час найбільшого напруження, розпалу чого-небудь. Він був поранений, але-в запалі битви навіть не помітив рани (Історія СРСР, I, 1956, 76).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 240.

Коментарі (0)

ЗАПА́Л 1, у, чол., спец. Пристрій для запалювання вибухової речовини. Марія озирнулася в окоп і побачила матросів, що вкладали запали у великі протитанкові гранати (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 372).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 240.

Коментарі (0)

ЗАПА́Л 2, у, чол., с. г. Пошкодження зерна злакових у колоссі внаслідок посухи чи суховіїв. Пізні посіви частіше зазнають запалу, ніж посіви, проведені в оптимальні строки (Колгоспник України, 7, 1956, 14).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 240.

Коментарі (0)

ЗАПА́Л 3, у, чол., вет. Хвороба свійських тварин, здебільшого коней, яка супроводжується задишкою.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 240.

Коментарі (0)