в означеннях
Тлумачення, значення слова «запальний»:

ЗАПА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до запалу (див. запал 1). Ножами вишкрябують [хлопці] ґрунт з-під скель. Роблять глибокі діри. Закладають туди набої. Проводять запальний гніт. Тоді присипають камінням (Микола Трублаїні, I, 1955, 188).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 242.

Коментарі (0)

ЗАПАЛЬНИ́Й, а, е.

1. Те саме, що запалювальний. Замість звичайних куль почали летіти гранати, набиті запальними матеріалами (Іван Франко, VI, 1951, 335); Коробочка [для сірників] робиться з тонесенької фанери, обклеюється тонким папером та бочки її мастяться запальною масою — червоний фосфор з тертим піском (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 248).
Запальна бомба, військ. — те саме, що Запалювальна бомба (див. запалювальний). — Володар цього будинку залишив чудову бібліотеку. Жаль буде, якщо завтра почнеться баталія і запальна бомба влучить сюди (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 138); Запальна свічка, техн. — пристрій, що викликає спалах горючої суміші у двигуні внутрішнього згоряння.

2. перен. Який запалює, збуджує, викликає хвилювання, дає натхнення. Друкарську машинку і папір роздобув синові батько, а сестра друкувала на ній братові запальні відозви (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 68); Несподіваною була перша запальна промова колгоспника (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 172); Тарас враз згадав пісні Міцкевича і запальні слова на клаптику паперу (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 66); Він мрію в собі затаїв запальну Про подвиги бою (Леонід Первомайський, II, 1958, 310);
//  Який захоплює, приваблює чим-небудь; захоплюючий. Запальна штука — спорт. Вона захоплює і малого, і старого, і немічного (Остап Вишня, I, 1956, 401); Чимало я знав історій Веселих і запальних, Що серце моє пломеніло І часто билося в них (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 55).

3. перен. Сповнений завзяття, енергії; палкий. Як вабить пристань запальних малят, Романтиків у трусиках і майках! (Максим Рильський, III, 1961, 111); Тільки на роботі він був таким же непосидячим і запальним, як завжди (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 63); Старшина мінометної роти.. кидався вліво і вправо, рішучий, рвучкий, запальний (Олесь Гончар, I, 1954, 61);
//  Який із захопленням, гаряче віддається якій-небудь справі; пристрасний. Товариш теж був агрономом, Ще й книголюбом запальним (Максим Рильський, II, 1946, 107);
//  Який бурхливо реагує на все; невитриманий, гарячкуватий (про людину та її характер). Вони знали добре Параску, її гарячу, запальну натуру, її гордовитий норов (Панас Мирний, IV, 1955, 104); Вдачі брати були різної: Юрій — поміркований та обережний, Леонід — нестримний та запальний (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 221); — Коля Круглов — сталевар хороший. Тільки запальний (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 127).

4. перен. Який проходить, відбувається із завзяттям, запекло, напружено. Гра [в кохання] йде своєю чергою, жорстока, болюча і запальна (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 264); З приводу третього питання розгорнулось довге й запальне обговорення (Іван Микитенко, II, 1957, 526); Іван Кіндратович крокував мовчки, слухаючи, як мирна, спокійна розмова обертається на гарячу й запальну (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 26); Кадри зникали за кадрами, не залишивши ніякого спогаду, лише загальне, враження запальної й упертої боротьби невеличкого загону захоплювало стороннього глядача (Микола Трублаїні, I, 1955, 76).

5. мед. Стос. до запалення (у 3 знач.). Досить поширеним захворюванням шлунка є запальний процес, головним чином його слизової оболонки (Наука і життя, 8, 1959, 27).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 242.

Коментарі (0)