ЗАПАРШИ́ВІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до запаршивіти. В загороді [збилися] ..нужденні корівки, миршаві захарчовані свині й поросята, запаршивілі, з обстриженою вовною вівці (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 73).
ЗАПАРШИ́ВІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до запаршивіти. В загороді [збилися] ..нужденні корівки, миршаві захарчовані свині й поросята, запаршивілі, з обстриженою вовною вівці (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 73).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 245.