в означеннях
Тлумачення, значення слова «запас»:

ЗАПА́С, у, чол.

1. Певна кількість продуктів, матеріалів і т. ін., заготовлених заздалегідь для використання у разі потреби. На весну вбогому чоловіку трудніше, — запаси вже пожив, а новини ще не діждався (Марко Вовчок, I, 1955, 146); Тугар зі своїми гістьми вибирався на лови, мов на війну, з запасом стріл і рогатин (Іван Франко, VI, 1951, 9); В деяких селах влаштовують під ринвами спеціальні цементові ями-басейни для збирання дощової води: на кілька місяців роблять запаси (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 29); — Цілісіньке літо худоба в нас пасеться, на зиму робимо запаси сіна (Олесь Донченко, II, 1956, 62); — А харчування ж треба взяти на дорогу ? Запас біди не чинить (Михайло Стельмах, I, 1962, 214).
 У (в) запасі: а) приготовлено наперед. Спеціально для них [поранених] тримає [Оленчук] під сидінням у запасі кілька кавунців, щоб, коли вже зовсім спека задушує, промочить бідолахам спраглі попечені губи (Олесь Гончар, II, 1959, 121); б) в розпорядженні, в наявності. Для, батьківщини у поетів завжди в запасі є найкращі епітети, найніжніші порівняння (Павло Тичина, III, 1957, 219); Золотий запас див. золотий; Про запас: а) на всякий випадок. Прийшов спас — держи рукавиці про запас (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 98); З інструментами і ліками в сумці про запас він несе з собою книжку, газету і щире слово до людей (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 14); б) наперед, заздалегідь, завчасно. Накурювалися [курці] про запас, бо до обіду навряд чи вирвеш, вільну хвилинку (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 293).

2. чого. Певна кількість чого-небудь, наявного в природних умовах, що можна використовувати (перев. про корисні копалини). — За моїми даними, знайдено [біля Одеси] запаси надзвичайного рожевого каменю, а також чорних гранітів, які легко можна полірувати (Юрій Яновський, I, 1954, 204); Розміри розвіданих запасів вугілля в республіці [УРСР] весь час зростають (Наука і життя, 12, 1957, 3).

3. перен. Наявність чого-небудь у когось, де-небудь, у чомусь, що нагромаджувалося протягом певного часу. Пролетарська культура повинна стати закономірним розвитком тих запасів знання, які людство виробило під гнітом капіталістичного суспільства (Ленін, 31, 1951, 251); Не малий уже запас гіркоти збирався на душі (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 186); — Я люблю говорити. У мене величезний запас слів! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 16).

4. військ. Категорія громадян, які знаходяться на військовому облікові і призиваються в разі необхідності. Незабутні герої піхоти, я завжди пам'ятаю про вас, ветеранів четвертої роти, що тепер відійшли у запас (Микола Упеник, Вітчизпа миру, 1951, 77); Генерал скривився, глянувши на молодих, у новому спорядженні командирів запасу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 78); Офіцер запасу.

5. розм. Тканина за швом, яка залишається на випадок, коли треба збільшити ширину або довжину одягу.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 246.

Коментарі (0)