в означеннях
Тлумачення, значення слова «запеклий»:

ЗАПЕ́КЛИЙ, а, е.

1. розм. Який запікся, став твердим; запечений. Сонце жарило запеклу вже й потріскану землю (Іван Франко, V, 1951, 298); Біле волосся було скуйовджене й облите запеклою кров'ю (Олекса Стороженко, I, 1957, 337); Собака була тепла, й Фатьма почувала себе ніби коло материних ніг. Навіть запеклими губами поцілувала пса (Юрій Яновський, I, 1958, 62).

2. Який відзначається жорстокістю. Прибігла фурія із пекла, Яхиднійша од всіх відьом, Зла, хитра, злобная, запекла, Робила з себе скрізь содом (Іван Котляревський, I, 1952, 176); Чоловіча совість не замирає в самій запеклій душі (Панас Мирний, II, 1954, 159); Не сумуй, що листя Сиплеться додолу: Знов зазеленіє По всьому околу. А сумуй, що сила Молодості гине, Що запекле серце Світлі думи спине [спинить] (Павло Грабовський, I, 1959, 219).

3. Який завжди все робить по-своєму; упертий, затятий. — Та й запекла ж ти людина! Ти кремінь, а не чоловік. Я б з кременя добула слова. Кидай люльку та говори зі мною! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 100); — Запекла баба, а дурна, як бубон (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 137);
//  Який характеризується упертістю (про вдачу). [Ізоген:] Ардент наважив статую розбити.. Весь клір просив, щоб не робив того. Ти знаєш же його запеклу вдачу (Леся Українка, III, 1952, 297);
//  Який не піддається впливові, перевихованню; закоренілий. Самий запеклий харцизяка, ..і в того рука не підніметься, щоб яке зло зробити дитині!.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 360); Під сивим волоссям затаїлась міцна, запекла й правдива душа (Нечуй-Левицький, II, 1958, 258); Збори й справді були незвичайні. Виключали з колгоспу Тихона Перепелицю, запеклого ледаря (Олесь Донченко, VI, 1957, 233);
//  Непримиримий (про ворога, супротивника і т. ін.). І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона [невістка] перетирала усі кісточки, перебирала усі жилочки його, — так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги між собою! (Панас Мирний, IV, 1955, 55);
//  Який впадає в крайність у вияві своїх поглядів, переконань. Та й всі вони запеклі християни (Леся Українка, II, 1951, 512).

4. Який невідступно, з запалом віддається якому-небудь заняттю; завзятий. Виявилося: обидва були запеклими спінінгістами (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 42); Кажуть, запеклий курій дихає неповними легенями (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 255);
//  Відчайдушно хоробрий. Уродився такий запеклий і здоровий козарлюга (Олекса Стороженко, I, 1957, 400);
//  у знач. ім. запеклий, лого, чол. Відчайдушно хоробра людина. Неначе птахи чорні в гаї, Козацтво сміливе літає; Ніхто на світі не втече! Огонь запеклих не пече (Тарас Шевченко, I, 1951, 202).

5. Дуже сильний, довготривалий, напружений (про дії, процеси). Імперіалізм є запекла боротьба великих держав за поділ і переділ світу.. (Ленін, 23, 1950, 84); Запеклі тривають бої на фронтах (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 108); Партія могутня — ясен цвіт народу — У борні запеклій, у тяжких боях Рідній Україні здобула свободу І торує світлий у майбутнє шлях (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 243); Оскіл — водяний рубіж у Вітчизняній війні, тут точилися запеклі бої з гітлерівцями (Остап Вишня, I, 1956, 357);
//  Глибокий, нестримний (про почуття). Де ж Христя забарилася? Чому не приходить утішати матері старої, ділити з нею її тугу запеклу? (Панас Мирний, III, 1954, 37); Не жаль мені, що се вам нагадає Запеклої ненависті порив (Леся Українка, I, 1951, 113).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 249.

Коментарі (0)