в означеннях
Тлумачення, значення слова «запертий»:

ЗАПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заперти 1. Двері були заперті на засув (Нечуй-Левицький, II, 1956, 327); Запертий в облозі Вишневецький вже доїдав щурів (Яків Качура, II, 1958, 455);
//  у знач. прикм. Малі дитинята, такі, що ще не здужають ходити, лазять круг своєї запертої хати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 172); Руками й ногами дряпалися [солдати], підпирались рушницями, падали, піднімались і знову лізли. Повільно, причаєно, з запертим віддихом (Мирослав Ірчан, II, 1958, 221).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 251.

Коментарі (0)