в означеннях
Тлумачення, значення слова «запевняти»:

ЗАПЕВНЯТИ, яю, яєш і рідко ЗАПЕВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАПЕВНИТИ, ню, ниш, док., перех.

1. кого або із спол. що. Переконувати кого-небудь у чомусь, авторитетно твердити щось. Надаремно Тихович запевняв Маріору, що філоксера не вадить людям, а тільки виноградові — молодиця не слухала (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 217); Всі запевняли, що з усіх боків у Богуславі буде мені краще (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 185); Минув і день, і другий, і третій, а мати не тільки не вставала з постелі, як запевнювала Войцехова, але, навпаки, її стан погіршувався щораз більше (Іван Франко, VI, 1951, 166); — Танки будуть, — сухо запевнив полковник. — Були б екіпажі (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 649);
//  Відповідально заявляти про свій намір щось виконати, здійснити. [Самосад:] Тепер діло тільки за нами.. Бажаю вам здоров'я, сили і запевняю авторитетно, як знайомого, друга, секретаря, що тракторист Самосад не підвів у війну, не підведе і тепер (Олександр Корнійчук, II, 1955, 347); Беручи соціалістичні зобов'язання, трудящі тим самим запевняють партію і народ в тому, що вони готові добиватись вищих, ніж планові, показників у комуністичному будівництві (Комуніст України, 5, 1961, 3).

2. кому що, діал. Забезпечувати, гарантувати. Конституція.. (теоретично) запевняє кожному австрійському народові право національного розвитку (Леся Українка, V, 1956, 36); От лиш для неї [доньки] ще б хотів я жити, їй, сироті, ще долю запевнить! (Іван Франко, XIII, 1954, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 249.

Коментарі (0)