в означеннях
Тлумачення, значення слова «запікатися»:

ЗАПІКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАПЕКТИСЯ, ечуся, ечешся, док.

1. Укриватися шкуринкою під дією жару в печі, духовці (про страви). Хліб добре запікся.

2. Перегріватися, перебуваючи довго на сонці або біля вогню, жару; обпалювати собі шкіру. — Вона була ще молодою; І прехорошая собою. На сонці дуже запеклась, Та й занедужала (Тарас Шевченко, II, 1953, 18); Знать, була вона коло печі, коло роботи: рукава позасукувані, себе обв'язала чорним рушником, лице запеклося коло печі... (Нечуй-Левицький, I, 1956, 115);
//  Загоряти, засмалюватися. В нього тіло було засмалене не менше, ніж у Олега. Видно, батько з сином запікалися в один час, під одним сонцем (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 5).

3. Скипатися, гуснути (про кров). В скронях стукало, вогняні кола стояли в очах, на вустах запікалися червоні шкарубинки (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 164); [Русалка Польова:] Мак мій жаром червонів, а тепер він почорнів, наче крівця пролилася, в борозенці запеклася... (Леся Українка, III, 1952, 232); У бранця були зв'язані руки й ноги, на сорочці його запеклася кров (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 359).
 Запектися кров'ю — вкритися плямами загуслої крові.

4. Засихаючи, вкриватися плівкою, тріскатися (про губи, рапу і т. ін.); пересихати. Нічого Оксані робить, узяла ложечку, — солодке, горло промочила, що дуже запеклось у неї... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 450); І рана запеклася на височку, І жах несвітський в погляді застиг (Максим Рильський, Мости, 1948, 96); Він схуд, змарнів.. Ніс загострився, губи запеклися, а очі на змученому виду стали ще більшими, важкими і печальними (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 75).

5. перен. Міцно осідати, не проходити, не зникати (про важкі переживання, сльози, образу і т. ін.). Від дум і гадання розпухала голова. В горлі запікалась гіркота (Яків Баш, Надія, 1960, 153); Запеклась кривда у кожного в серці — торкнись до болячки — і запече (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 41); В моїх очах ніхто не бачив сліз, — вони глибоко в серці запеклися та потайки палять мене вогнем... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 59).
Запеклося серце: а) хтось зробився черствою людиною. — Христя плаче, а в мене так серце запеклося, що і плакати не можу... (Панас Мирний, III, 1954, 30); б) (чим) про важкі, болісні переживання. І я згадав своє село. Ного я там коли покинув? І батько й мати в домовині... І жалем серце запеклось, Що нікому мене згадати... (Тарас Шевченко, I, 1951, 389).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 260.

Коментарі (0)