в означеннях
Тлумачення, значення слова «запізнюватися»:

ЗАПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ЗАПІЗНЯ́ТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ЗАПІЗНИ́ТИСЯ, ізнюся, ізнишся, док.

1. Приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба. Коли мати запізнювалася з роботи, він завжди кутався в стару батькову фуфайку, сідав коло Жука під ґанком (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 27); [Юля:] На виставу я ще ніколи не запізнювалася (Захар Мороз, П'єси, 1959, 212); Хто на роботу запізнився, той голий в будяки лягав, хто з отаманом посварився, той глини повен рот дістав (Іван Франко, XIII, 1954, 108); Поїзд запізнився на дві години, і вони чекали віддалік від станції (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 117);
//  Затримуватися, бути де-небудь довше, ніж треба. — Якось ви одного разу запізнилися по службі та й зосталися переночувати у волості... (Панас Мирний, IV, 1955, 377); Князь Володимир за Дніпром на вловах запізнився. І сам незчувся, як в бору самотній опинився (Леся Українка, I, 1951, 469).

2. з чим. Виконувати що-небудь пізніше, ніж треба; не встигати зробити щось своєчасно. Згадав про гроші і соромно мені стало, що так запізнився з пересилкою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 440); Навколо тиша така. Тільки десь оддалік дзвеніла коса — хтось запізнився з жнивами (Андрій Головко, I, 1957, 111).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 259.

Коментарі (0)