в означеннях
Тлумачення, значення слова «заплакати»:

ЗАПЛАКАТИ, ачу, ачеш, док.

1. неперех. Почати плакати. І я заплакав, жаль малому Було сіроми-сироти (Тарас Шевченко, II, 1953, 86); Невже побачу я всіх вас, рідних, дорогих, і мати радісно заплаче на грудях стомлених моїх?! (Володимир Сосюра, II, 1958, 426); Почувся шльопок по голому задику, і дівчинка заплакала. — Заплач, Матвійку, дам копійку, — перекривив її Сергійко (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 104);  * Образно. Вогняною шаблею чорне небо полоснув грім.. Хмари заплакали рясними сльозами (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 140);
//  перен. Почати жалібно кричати (про птахів). Заплакала сова на скелях, мов дитина в сповитку (Нечуй-Левицький, I, 1956, 60); Чайка вдариться і заплаче над прибоєм (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 38).

2. перех., заст. Плачучи, змочити сльозами. Засвистали козаченьки В похід з полуночі, — Заплакала Марусенька Свої ясні очі (Українські народні ліричні пісні, 1958, 466).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 261.

Коментарі (0)