в означеннях
Тлумачення, значення слова «заплатити»:

ЗАПЛАТИТИ, ачу, атиш, док.

1. перех. і неперех. Віддати плату за що-небудь. — Заплати мені за півкопи грішми або дай сніп (Нечуй-Левицький, II, 1956, 8); Ніхто не скаже нам.., Що доля завтра зробить з нами! Чи доведеться ще подушне заплатить..? (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 84); Він поманив пальцем офіціанта. Заплатив за вечерю (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 26); — За найкращий ясеновий круг коліс із осями й драбиняком ти мені платив десять карбованців і морщився, а я тобі за цю мізерію заплачу аж десять тисяч (Михайло Стельмах, II, 1962, 37).

2. неперех., чим, перен. Зазнати чогось важкого, неприємного, трагічного, що є наслідком своїх або чиїх-небудь дій. [Кассандра:] Нехай Паріс уп'ється тим коханням, що ми за нього ходим у жалобі, нехай тим щастям серце навтішає, що ми за нього заплатили горем довічним! (Леся Українка, II, 1951, 317); Смертю своєю відважною заплатили воїни за князівські чвари (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 403);
//  Зазнати покарання, розплати за свої вчинки, за заподіяне кому-небудь лихо, зло. [Спартак:] Ви чуєте, прокляті вороги?! За нашу смерть заплатите ви морем Брудної крові вашої (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 68).

3. неперех., перен. Відповісти чим-небудь, якоюсь дією і т. ін. на певне ставлення, на щось зроблене, заподіяне. За горе ми заплатим горем — А доки нам сидіть над морем? Приймімось, човни попалім (Іван Котляревський, I, 1952, 103); Зрадило море мене, за любов заплатило знущанням (Леся Українка, I, 1951, 313); [Матушка гуменя:] А ти, лукавий чоловіче! Ми ж тебе хворого до себе прийняли, коло тебе ходили, ер ази твої гоїли. А ти от чим за се заплатив? Душу християнську запакував, на гріх смертельний її підбив (Панас Мирний, V, 1955, 115);
//  кому. Помститися. Вони [робітники] повстануть. Прийде час. Вони готуються до цього... Не перетяти їм дороги Ні вашим газам, ні шпикам... Вони ідуть до ваших брам, Щоб заплатить за всі страждання (Володимир Сосюра, I, 1957, 461).
Дорого (дорогою ціною) заплатити за що: а) багато втратити, досягнувши чого-небудь. — Дорого заплатив я за волю, гірку ціну дав... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 388); б) зазнати розплати за заподіяне кому-небудь лихо, зло. — Ти бачив сьогодні людську неправду? —..викрикнув Чіпка.. — Ой!.. дорогою ціною вони заплатять за неї! (Панас Мирний, I, 1954, 207); Заплатити по заслузі кому — сповна помститися за заподіяне лихо, зло. Гітлерівському катюзі заплатили по заслузі (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 423); Заплатити сторицею — те саме, що Відплатити сторицею (див. відплачувати).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 262.

Коментарі (0)