в означеннях
Тлумачення, значення слова «запливати»:

ЗАПЛИВАТИ 1, аю, аєш, недок., ЗАПЛИВТИ і ЗАПЛИСТИ, иву, ивеш, док. Пливучи, потрапляти куди-небудь, опинятися десь, за чимсь. В деякі весни Псьол, вийшовши з берегів, затоплює всю понизову частину села, і пливуть тоді вулицями човни-душо губки, причалюючи до перелазів, запливаючи просто в двори (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 12); [Христя:] Ходжу понад ставом та все: гусю-гусю-гусю! А вони запливли аж геть під очерета та знай собі хлюпощуться та глитають ряску (Марко Кропивницький, I, 1958, 449); [Надія:] Мало не втопилась! Запливла далеко і ніяк до берега не могла добитись (Олександр Корнійчук, II, 1955, 283);  * Образно. Місяць заплив за хмари, і ми йшли навпомацки (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 32);
//  Добиратися куди-небудь водою; допливати. А Рим, матінко, далеко За горами, за морями, В Рим ні кіньми не заїдем, Ані запливем човнами (Іван Франко, XIII, 1954, 367).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 263.

Коментарі (0)

ЗАПЛИВАТИ 2, аю, аєш, недок., ЗАПЛИВТИ і ЗАПЛИСТИ, иву, ивеш, док. Покриватися, заливатися чим-небудь (перев. густою масою). В умовах вологої весни, особливо на суглинкових ґрунтових відмінах Полісся, ґрунт настільки запливає і ущільнюється, що поверхневий обробіток.. не дає бажаного ефекту (Колгоспник України, 1, 1957, 18); У палаті стояла тиша. Від задухи свічки запливали воском (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 403); Хоробро билися запорожці, вони не випускали шаблі з рук навіть, коли вже їм очі запливали кров'ю (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 330); Івана неначеб приголомшило. Відвернув лице вбік, бо очі заплили слізьми (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 139);  * Образно. Горизонт сірий, запливає туманом, але на серці світло, як світло в Катерининих очах (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 439).
 Запливати (запливти) жиром (салом і т. ін.): а) ставати гладким, жирним. З рушницею полюють перепілок восени.. Вони запливають тоді жиром, і, коли ви їх поскубете, перед вами не птиця, а грудка масла (Остап Вишня, II, 1956, 171); — У тому місті не всі тільки такі худі, як ти. Багато з них запливло жиром, бо майже нічого.. не роблять (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 56); б) здаватися маленькими на розповнілому обличчі (про очі). — Шия в нього — хоч обіддя гни, пика — як не лусне, очі жиром запливають, сам у шкуру не втовпиться! — кажуть про нього [Федора] дворові (Панас Мирний, IV, 1955, 230).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 263.

Коментарі (0)