ЗАПОБІ́ЖНИЙ, а, е. Признач. для захисту чого-небудь
від пошкодження або небезпеки. На існуючих
атомних реакторах регулюючі і запобіжні пристрої
працюють з датчиками, встановленими нерухомо
(Наука і життя, 10, 1963, 39).
Запобіжні заходи: а) заходи, що вживаються для
захисту когось, чогось від небезпеки, пошкодження і т. ін.
Існує ряд заходів, за допомогою яких можна запобігти
виникненню епідемій. Це запобіжні, або профілактичні,
заходи, які провадяться тоді, коли епідемії ще нема
(Підручник дезинфекції, 1953, 58); Всі запобіжні
маскувальні заходи виявилися даремними. Зустрівши
Запорожця одного разу ввечері на вулиці, Танюшкін одразу
його впізнав, хоч борода уже досить відросла (Федір Бурлака,
Напередодні, 1956, 94); б) (юр.) заходи, які вживаються
слідчими органами щодо обвинувачуваного з метою не
допустити ухилення його від судової відповідальності.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 268.