Словник української мови

ЗАПОБІ́ЖНИЙ, а, е. Признач. для захисту чого-небудь від пошкодження або небезпеки. На існуючих атомних реакторах регулюючі і запобіжні пристрої працюють з датчиками, встановленими нерухомо (Наука і життя, 10, 1963, 39).
 Запобіжні заходи: а) заходи, що вживаються для захисту когось, чогось від небезпеки, пошкодження і т. ін. Існує ряд заходів, за допомогою яких можна запобігти виникненню епідемій. Це запобіжні, або профілактичні, заходи, які провадяться тоді, коли епідемії ще нема (Підручник дезинфекції, 1953, 58); Всі запобіжні маскувальні заходи виявилися даремними. Зустрівши Запорожця одного разу ввечері на вулиці, Танюшкін одразу його впізнав, хоч борода уже досить відросла (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 94); б) (юр.) заходи, які вживаються слідчими органами щодо обвинувачуваного з метою не допустити ухилення його від судової відповідальності.