в означеннях
Тлумачення, значення слова «заподіювати»:

ЗАПОДІЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАПОДІЯТИ, ію, ієш, док., перех. Завдавати чогось, робити кому-небудь щось неприємне, важке, болюче. За що ж кара, За що мені муки? Кому я що заподіяв? (Тарас Шевченко, I, 1951, 244); Треба дуже великої сили волі, щоби спокійно переносити на собі ту зневагу, яку він тепер може їй заподіяти (Лесь Мартович, Тв., 1954, 300); Ольга тільки тепер зрозуміла, якої шкоди заподіяла собі (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 30);
//  Викликати щось, спричинятися до чого-небудь (звичайно неприємного). Мікотичні отруєння сільськогосподарських тварин щороку заподіюють чималу шкоду, хоч ці захворювання відмічаються лише в окремих господарствах (Мікробіологічний журнал, XXII, 2, 1960, 8).
 Заподіяти собі смерть — кінчити життя самогубством. — Якби батько не оддав мене за тебе, то я б сама собі смерть заподіяла, — говорила Мелашка до Лавріна (Нечуй-Левицький, II, 1956, 321).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 271.

Коментарі (0)