в означеннях
Тлумачення, значення слова «запопадати»:

ЗАПОПАДАТИ, аю, аєш, недок., ЗАПОПАСТИ, аду, адеш, док., розм.

1. перех. Діставати, роздобувати що-небудь, знаходити когось. Таку кралю висватали, Що хоч за гетьмана, Тоне сором. Отаке-то Диво запопали! (Тарас Шевченко, I, 1951, 317); [Палажка:] А йому аби гроші запопасти (Панас Мирний, V, 1955, 252);
//  Брати, хапати, що трапилося. Коли це люди як сунуть з хат з кочергами, з рогачами, з лопатами... Хто що запопав. У вовка аж дух сперло од страху (Україна сміється, I, 1960, 118);
//  Натрапляти на кого-небудь, захоплювати. Пани.. все радяться, як тих гайдамаків запопасти (Марко Вовчок, VI, 1956, 333); Ніколи не міг Микита запопасти цього гімназиста сам на сам (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 498);
//  рідко. Домагатися чого-небудь. Попрощавшися з братом, пішов [Ленько] у Підгір'є, — чи не удасться йому запопасти ласкою у Андрія то, що не удавалось досі ніякими способами (Іван Франко, VIII, 1952, 294).
 Запопадати (запопасти) ласки чиєї, рідко — домагатися чиєї-небудь прихильності. — Пощо мені бути багатим? — Щоб панувати над людьми. Щоб бачити, як вони хиляться перед тобою, готові віддати тобі на у слуги свою силу, свій розум, свою науку, щоб тілько запопасти твоєї ласки (Іван Франко, VIII, 1952, 404).

2. неперех. Потрапляти куди-небудь. [Олеся:] Розбрелася наша сім'я — гола і боса, — куди хто запопав (Марко Кропивницький, II, 1958, 299).

3. неперех., рідко. Сумлінно ставитися до чого-небудь, докладати багато зусиль. На батьковій роботі не запопадав, у господарстві не кохався, а що любив, так це механізми, техніку (Олексій Кундзіч, Пов. і нов., 1938, 293).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 273.

Коментарі (0)