в означеннях
Тлумачення, значення слова «запопадливий»:

ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, а, е.

1. Який старанно, наполегливо виконує що-небудь; ретельний, дбайливий. Вона була така працьовита, мов бджола, запопадлива (Ольга Кобилянська, II, 1956, 112); Сергій Сніжко, русявий косар середнього віку, ..застерігав запопадливого хлопця, що рве силу, аби догодить господареві (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 194);
//  Який виражає старанність, наполегливість. Біляєв не зважав на це запопадливе умовляння (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 177).

2. Охочий, жадібний до чого-небудь. Всі знають, що Блаженко-старший дуже запопадливий до роботи. Без неї він гине, чахне, як стебло в посуху (Олесь Гончар, III, 1959, 55); — Сам же казав, що мала [дівчинка], а така запопадлива до науки! (Михайло Стельмах, I, 1962, 392); Запопадливе на їжу порося залізло до цебра з ногами, відганяючи свого напарника (Яків Качура, Вибр., 1947, 129).

3. Який попереджає чиїсь бажання, наміри; запобігливий. Володимир наздогнав Груню Сулиму, вхопив її під руку і пішов поряд, вдаючи з себе запопадливого кавалера (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 59);
//  Який догоджає, лестить кому-небудь з корисливою метою; догідливий. З Сірії насунули [теслі], мов хмара, забрали всю роботу коло храму, ..їх всюди повно, спритні та майстерні, та запопадливі, масні такі... (Леся Українка, I, 1951, 442); Нехай що завгодно базікають запопадливі гнучкодумці, він доведе, що в науці, як і в житті, є принципи, яких не можна то підносити вгору, то шпурляти під ноги (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 13).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 273.

Коментарі (0)