в означеннях
Тлумачення, значення слова «запоряджувати»:

ЗАПОРЯ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПОРЯДИ́ТИ, джу, диш, док., діал. Розпоряджатися. — Хоч пан Славко вже повнолітній та може сам собою запоряджувати, отже, проте, я не хочу ставати на заваді між ним і його родиною (Лесь Мартович, Тв., 1954, 449); Стіл завсіди заставлений був так, як сам [пан] запорядить (Іван Франко, II, 1950, 367).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 275.

Коментарі (0)