в означеннях
Тлумачення, значення слова «заповідний»:

ЗАПОВІ́ДНИЙ, а, е.

1. Який зберігається у первісному стані; незайманий. Ой, гори, гори, золоті верхів'я! .. Невже мені не суджено дістатись на ваші заповідні високості? (Леся Українка, I, 1951, 196); У де опівдні Софія степом безлюдним, абсолютно заповідним. Абсолютно заповідний це той, що споконвіку його не торкався плуг (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 179);
//  Який перебуває під охороною держави. На заповідній дільниці росли столітні дуби й сосни, такі — руками не обіймеш (Олесь Донченко, IV, 1957, 43).

2. Те саме, що заповітний 1, 2. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції заповідні скарби духу людського стали скарбами народними (Павло Тичина, III, 1957, 64); Ось знайома ущелина.. Ось і камінь. Треба сплигнути на цей найближчий прискалок. А тепер уже дуже легко дістатися до заповідного місця (Олесь Донченко, II, 1956, 276).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 269.

Коментарі (0)