в означеннях
Тлумачення, значення слова «запозичення»:

ЗАПОЗИ́ЧЕННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням запозичити. Заперечуючи плазування перед іноземщиною, Шевченко разом з тим наголошує на потребі творчого співробітництва культур, запозичення кращого досвіду передусім культур братніх слов'янських народів (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 162).

2. Те, що запозичене. Всякий народ може запозичати в іншого, але він конче накладає печать власного генія на ці запозичення (Віссаріон Бєлінський, Вибр. статті, 1948, 20); У лексичному складі південно-східних діалектів [української мови] є запозичення з тюркських (татарської, турецької) та інших мов (Нариси з діалектології української мови, 1955, 164).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 271.

Коментарі (0)