в означеннях
Тлумачення, значення слова «запрягатися»:

ЗАПРЯГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАПРЯГТИСЯ, яжуся, яжешся; мин. ч. запрігся, запряглася, лося; док.

1. Надягати на себе упряж або щось подібне, щоб тягнути який-небудь вантаж. Статуї великі, запрігшись, возить [раб] самотужки й ставить і щось будує вічне і величне (Леся Українка, I, 1951, 253); Що сталось з тим бідолахою селянином, який запрігся сам у шлею і тяг плуга, щоб хоч як-небудь зорати нещасний морг землі? (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 266); [Кряж:] Ось... Ось у тачку запряжусь і через усе село... (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 219).

2. перен., розм. Братися виконувати важку або тривалу роботу. — Мати знов подались у город за няньку служити... і чого?.. На старості літ запрягаються... (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 201); На днях думаю запрягтися у переписку (Панас Мирний, V, 1955, 358); — Якщо ви готові офірувати заради науки сьогоднішнім футбольним матчем, ..то давайте вип'ємо чай і запряжемося на цілий день (Натан Рибак, Час, 1960, 176).

3. тільки недок. Пас. до запрягати 1. Запрягались воли або чоловік з півсотні, взявшись за руки, тягли до себе підняті на аршин рейки (Олесь Гончар, II, 1959, 122).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 282.

Коментарі (0)