ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., перех.
1. Уводити що-небудь
нове; установлювати. — В Англії і по других краях
давно вже такий спосіб запроваджували.. А називається
така робота: іригація (Іван Франко, II, 1950, 372); —
Боротьба триває! Робітники самоправно запроваджують
восьмигодинний робочий день, знову вибухають повстання
у флоті, повстають цілі села, волості (Андрій Головко, II,
1957, 311); Купріян кумекав, що машини приносять
більше користі, ніж живі руки, і не марнував часу та
запроваджував у своєму господарстві цих машин
якомога більше (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 414);
// Робити звичаєм.
[Старшина:] Попадя наша штукарка! Запровадила
моду, щоб кожний раз, як один другого почастує,
то щоб зараз і поцілувалися!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 501);
— Чому б нам не запровадити на класних зборах дуже
корисний для нас огляд газет? (Олесь Донченко, V, 1957, 393).
Запроваджувати (запровадити) в життя (у практику,
у виробництво) — здійснювати.
2. тільки док., розм. Відправити кого-небудь
кудись. — Я знаю, що якби мій позов добувся до рук
станового, то він би запровадив мене туди, де козам роги
правлять!.. (Панас Мирний, IV, 1955, 384); — Та знаєш, що
я можу зробити за образу представника влади? Я можу
його до в'язниці запровадити (Анатолій Шиян, Баланда, 1957,
170);
// Направити, спрямувати. — Що це за диво!
Куди ж це мене запровадив отой загадковий лист! (Нечуй-Левицький,
IV, 1956, 332);
// Покласти. Я знищив решту чистих
конвертів і паперу того гатунку, на якім писано листа,
..запровадивши їх в таке місце, звідки ніхто не міг
їх добути (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 106).
3. тільки док., рідко. Повести куди-небудь; відвести. Я її стріла на пристані і запровадила до хати своєї (Леся Українка, V, 1956, 53); — Запровадь мене до дому Меж [між] мою родину (Степан Руданський, Тв., 1956, 74).