в означеннях
Тлумачення, значення слова «запускати»:

ЗАПУСКАТИ 1, аю, аєш, недок., ЗАПУСТИТИ, пущу, пустиш, док., перех.

1. Примушувати злетіти вгору. Під Києвом мені випадково довелося побачити, як юні авіамоделісти запускали свої моделі (Олесь Донченко, V, 1957, 249); Потім Сіробаба запускає свій біплан. Всі дивляться, як курява здіймається від його гвинта (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 75); — Ой, вітряно нині, — малеча радіє, — запустим до хмар паперового змія! (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 63); Радянські вчені вперше в історії людства створили і запустили штучні супутники Землі (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 7).

2. Надавати руху, початку дії (двигунові, механізмові, машині і т. ін.). Коли прийшла черга засипати [зерно] йому, двигун став. Двигун запускали знову (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 19); Надто млявий і спокійний, не поспішаючи, запускає [Михайло] трактора, не кваплячись сідає (Юрій Яновський, II, 1954, 135); Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи (Номис, 1864, № 3114); Дідермайєр.. став до свого верстата і звично запустив мотора, роздумуючи про те, скільки поршнів можна обточити за день (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 225);
//  з прийм. в, на. Примушувати діяти, працювати в певному напрямку, місці і т. ін. — А ти, Семене Карповичу, — звернувся Завада до третього бригадира, — запускай усі плуги в пшеницю (Петро Панч, Іду. 1946, 8); — Допомогти? Можемо... Ось надійде трактор, запустимо на твою ниву, за годину жодного колоска не залишиться... (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 375);
//  без додатка, перен., розм. Заговорити дуже швидко. — Що? — Самієв увесь наїжився, став колючий, неприємний. — Ти? Ти? Ти? — запустив він своєю шаленою скоромовкою (Олесь Гончар, III, 1959, 368).
 Запускати (запустити) у виробництво — налагоджувати, починати масове виробництво чого-небудь. Не чекаючи часу, коли вже треба буде запускати модель у виробництво, швейники вирішують уже зараз розробити нові моделі одягу і показати їх покупцям (Робітнича газета, 11.I 1964, 2).

3. розм. Кидати чим-небудь у когось, щось. Перебігаючи від номера до номера [готелю], старшина в кожний запускав гранатою (Олесь Гончар, III, 1959, 260).

4. Засовувати, опускати що-небудь кудись усередину. Він все хапався долонею за голову, запускав пальці в густий чуб і смикав волосся з усієї сили (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 166); Ми їздили в море ловити рибу. Запускали волосінь в глибину, і коли риба клювала, волосінь билась на пальці, як живчик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 300); Нема веселішого діла, як, запустивши руки в холодну землю, рвати з-під коріння свіжі картоплини (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 8);
//  Поміщати що-небудь у якесь середовище. Тепер рибоводи готуються, щоб своєчасно запустити в них [ставки] зарибок дзеркального коропа (Соціалістичне тваринництво, 3, 1956, 42);
//  Устромлювати гострий предмет усередину, вглиб чого-небудь. З веселою усмішкою кинув [Гервасій] брусок на торішню траву.. і знову нагнувся до землі, запускаючи ніж у глибину вирізу (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 356); Тут Кончак захтів завзятий Свою силу показати І князя з коня зсадить; .. Та не вдав таку він штуку, Здужав лиш у ліву руку Списа вістря запустить (Іван Франко, XIII, 1954, 369);
//  Глибоко проникати (про коріння); вростати. Кучерява зелень гогозів і афин запустила своє коріння у глибінь моху, а зверху сипнула росою червоних та синіх ягід (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 308).
Запускати (запустити) руку (руки, лапу) у що — привласнювати щось чуже. Часом вони любили не розбирати своєї й чужої одежі і дечого іншого, любили запускати руки в чуже і робити його своїм (Нечуй-Левицький, I, 1956, 340); Все гаразд, минуло лихо, — Дума так цей молодець, Запустивши лапу тихо У державний гаманець (Сергій Воскрекасенко, Цілком.., 1947, 55); Запускати очі під лоб (під лоба) див. око.

5. чим. Додавати у що-небудь якусь речовину (спеції, дріжджі і т. ін.) як приправу або для бродіння.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 283.

Коментарі (0)

ЗАПУСКАТИ 2, аю, аєш, недок., ЗАПУСТИТИ, пущу, пустиш, док., перех.

1. Не приділяти чому-небудь належної уваги, не робити чогось своєчасно; занедбувати Я запустила кореспонденцію і тепер маю багато листів написать за сьогоднішній вечір і за завтрашній ранок (Леся Українка, V, 1956, 187); Він нічого не писав, запустив навчання (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 167);
//  Доводити до занепаду через недогляд; занехаювати. — А я чже, прав ду кажучи, й не думала, що з тієї хати якийсь толк буде. Перегуда так її запустив, що скоро й сам утік з неї (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 283);
//  також без додатка. Не лікуючи своєчасно, доводити до погіршення, ускладнення (хворобу). Чому дівчата не підуть до зубного лікаря? Не можна запускати (Михайло Коцюбинський, III 1956, 411).

2. Перестаючи стригти, давати можливість вирости; відрощувати. Він її [лисину] завсіди закривав, бо запускав над лівим вухом довге волосся та й розчісував його через усю лисину (Лесь Мартович, Тв., 1954, 222); [Оксана:] А вас і пізнати не можна, бороду запустило (Марко Кропивницький, I, 1958, 394); Щоб здаватися старшим, він запустив бороду, вуса і навіть став накульгувати (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 187).

3. Переставати доїти корову перед отеленням Дуже важливо правильно підготувати корову до отелення. Перш за все треба її своєчасно запустити, щоб в останній період тільності вся пожива йшла не на вироблення молока, а на розвиток плода (Колгоспник України, 12, 1962, 12).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 284.

Коментарі (0)