ЗАПИСНИ́Й, а, е.
1. Признач. для записування. Задовольнив почасти свою цікавість [в Алушті] та записав дещо до записної книжечки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 132); Гортаючи старі свої папери, Що дивом вижили у дні війни, Натрапив я на книжку записну (Максим Рильський, Мости, 1948, 12).
2. розм., рідко. Те саме, що запеклий 4. Не спали тілько записні гуляки (Панас Мирний, I, 1954, 330); Як рано міг він хвилювати Серця кокеток записних! (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 16).