ЗАПИСНИ́К, а, чол. Книжечка, зшита з чистих аркушів паперу, для записів. Ласкаво записав собі [радник] моє імення в записнику, обіцяв пам'ятати (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 387); Я вийняв записник, олівець і почав нотувати свої думки (Юрій Смолич, VI, 1959, 120).