ЗАПИСУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПИСАТИ, ишу, ишеш, док., перех.
1. що і без додатка. Занотовувати
на папері, передавати, викладати у письмовій
формі. А ви записуйте, не шкодить Такую річ і записать.
Бо се не казка, а билиця, Або бувальщина, сказать
(Тарас Шевченко, II, 1953, 249); — Оце привезуть до сахарні
десять сажнів дров, а ти лічи та й записуй, та й записуй
(Нечуй-Левицький, III, 1956, 320); Думаючи, що всі товариші
поснули, він вийняв свій щоденник і почав повільно щось
записувати (Олександр Довженко, З ач. Десна, 1957, 447); Хто склав
текст цієї Думи — невідомо. Вперше її записали в
місті Охтирці (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 36);
// Фіксувати з
допомогою звукозаписувального апарата на плівці,
пластинці для наступного відтворення звуку. Їли [Микола
Григорович з Юрком] печену картоплю з салом, бачили,
як сходить на полонині сонце, чули, як прокидається
ліс Записували в блокноти і на магнітофонну стрічку
пісні (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 255); * Образно. А моя
пам'ять, той нерозлучний секретар мій, вже записує
і цю безвладність тіла серед цвіту яблунь, і гру світла
на посинілих лицях, і мій дивний настрій... (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 420).
♦ На лобі записати див. лоб.
2. кого. Заносити, вносити у список, реєстр і т. ін.
В тому [кривдянському] посаді і в церковних метриках,
і в посадських, і поліцейських книгах були позаписувані
якісь невмираючі люди: вони ніколи не вмирали, бо на
їх місце зараз записували нових українських утікачів
і давали їм прізвища записаних в книгах небіжчиків
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 220); — Усі прийшли? — «Всі».
— Не прийшов Безик Олекса. — «Я тут...» — Треба всіх
записати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 99); Чорнокнижний
заклопотано подивився на тюремника, запитав, кого він
привів, несхвально похитав головою і звелів підписареві
записати в арештантську книгу ім'я та прізвище
старого (Михайло Стельмах, I, 1962, 450);
// розм. Заносити кого-небудь і
до списку, зараховуючи, приймаючи або влаштовуючи,
віддаючи кудись. Батьки приводили дітей записувати
до школи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 322); — Чого приїхала? До
комуни записувати? (Василь Еллан, II, 1958, 8); — Ходім!
Князь велів записати тебе у балет (Гнат Хоткевич, I, 1966, 114);
Лагутіна вона сама записала в легкоатлети (Олесь Гончар,
Людина.., 1960, 50);
// тільки док., розм.
Зареєструвати новонародженого;
// заст. Зараховувати до певного
соціального стану, професійної групи і т. ін. Захарія
до себе перевів [Кость], записав його у купці (Квітка-Основ'яненко,
II, 1956, 393); — В нас, Даньку, не скучатимеш! Як
одужаєш, ми тебе до себе в артисти запишемо (Олесь Гончар,
II, 1959, 147).
3. що кому, перен., розм. Залишаючи у спадщину, зробити відповідний письмовий документ; відписати. Карпова тітка померла — десь у городі служила — стара дівка, самотня, і записала Карпові двісті рублів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 299).
4. що, розм. Заповнювати що-небудь письмовими знаками. З тяжкою бідою записує [поет] половину потрібного числа аркушів, зітхає ще важче, ніж перед початком роботи (Леся Українка, I, 1951, 301); Я записую останні Сторінки у зошиті своїм (Максим Рильський, III, 1961, 20).