в означеннях
Тлумачення, значення слова «записувати»:

ЗАПИСУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПИСАТИ, ишу, ишеш, док., перех.

1. що і без додатка. Занотовувати на папері, передавати, викладати у письмовій формі. А ви записуйте, не шкодить Такую річ і записать. Бо се не казка, а билиця, Або бувальщина, сказать (Тарас Шевченко, II, 1953, 249); — Оце привезуть до сахарні десять сажнів дров, а ти лічи та й записуй, та й записуй (Нечуй-Левицький, III, 1956, 320); Думаючи, що всі товариші поснули, він вийняв свій щоденник і почав повільно щось записувати (Олександр Довженко, З ач. Десна, 1957, 447); Хто склав текст цієї Думи — невідомо. Вперше її записали в місті Охтирці (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 36);
//  Фіксувати з допомогою звукозаписувального апарата на плівці, пластинці для наступного відтворення звуку. Їли [Микола Григорович з Юрком] печену картоплю з салом, бачили, як сходить на полонині сонце, чули, як прокидається ліс Записували в блокноти і на магнітофонну стрічку пісні (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 255);  * Образно. А моя пам'ять, той нерозлучний секретар мій, вже записує і цю безвладність тіла серед цвіту яблунь, і гру світла на посинілих лицях, і мій дивний настрій... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 420).
На лобі записати див. лоб.

2. кого. Заносити, вносити у список, реєстр і т. ін. В тому [кривдянському] посаді і в церковних метриках, і в посадських, і поліцейських книгах були позаписувані якісь невмираючі люди: вони ніколи не вмирали, бо на їх місце зараз записували нових українських утікачів і давали їм прізвища записаних в книгах небіжчиків (Нечуй-Левицький, II, 1956, 220); — Усі прийшли? — «Всі». — Не прийшов Безик Олекса. — «Я тут...» — Треба всіх записати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 99); Чорнокнижний заклопотано подивився на тюремника, запитав, кого він привів, несхвально похитав головою і звелів підписареві записати в арештантську книгу ім'я та прізвище старого (Михайло Стельмах, I, 1962, 450);
//  розм. Заносити кого-небудь і до списку, зараховуючи, приймаючи або влаштовуючи, віддаючи кудись. Батьки приводили дітей записувати до школи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 322); — Чого приїхала? До комуни записувати? (Василь Еллан, II, 1958, 8); — Ходім! Князь велів записати тебе у балет (Гнат Хоткевич, I, 1966, 114); Лагутіна вона сама записала в легкоатлети (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 50);
//  тільки док., розм. Зареєструвати новонародженого;
//  заст. Зараховувати до певного соціального стану, професійної групи і т. ін. Захарія до себе перевів [Кость], записав його у купці (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 393); — В нас, Даньку, не скучатимеш! Як одужаєш, ми тебе до себе в артисти запишемо (Олесь Гончар, II, 1959, 147).

3. що кому, перен., розм. Залишаючи у спадщину, зробити відповідний письмовий документ; відписати. Карпова тітка померла — десь у городі служила — стара дівка, самотня, і записала Карпові двісті рублів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 299).

4. що, розм. Заповнювати що-небудь письмовими знаками. З тяжкою бідою записує [поет] половину потрібного числа аркушів, зітхає ще важче, ніж перед початком роботи (Леся Українка, I, 1951, 301); Я записую останні Сторінки у зошиті своїм (Максим Рильський, III, 1961, 20).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 255.

Коментарі (0)