в означеннях
Тлумачення, значення слова «записуватися»:

ЗАПИСУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАПИСАТИСЯ, ишуся, ишешся, док.

1. Вносити свов ім'я до якого-небудь списку, реєстру і т. ін. Марійка дуже хвилювалась — і коли записувалась.. на прийом до лікаря, і коли чекала своєї черги (Олесь Донченко, V, 1957, 430); Належить мерщій зібрати гроші від тих, хто записався та ще не віддав (Панас Мирний, V, 1955, 425);
//  розм. Вступати куди-небудь, ставати членом якоїсь організації, спілки і т. ін. Він.. пішов до Зануди в канцелярію записуватись на службу (Нечуй-Левицький, III, 1956, 362); Всеньке село рушило записуватись в члени кооперативу (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 67); Директор познайомився зі мною ще тоді, коли я приходив записуватись у перший клас (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 5); Поділили ми панську землю. Я першою записалася в колгосп (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 171); Пішов [Данько] і сам записався до школи (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 10);
//  заст. Вступати до якого-небудь соціального стану, професійної групи і т. ін. Запишемося у міщани. Там і податки менші (Панас Мирний, IV, 1955, 215);
//  перен. Видавати себе за кого-небудь, удавати з себе когось. Спочатку її доглядала баба, яка записалася сироті в далекі родички й геть проциндрила все її добро (Юрій Яновський, II, 1958, 297);
//  розм. Реєструвати свій шлюб у загсі або у палаці одружень. Чотирма машинами, прикрашеними стрічками та сосновими гілками, покотили [молоді] записуватись (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 56); Вимагає [Вітя] завтра піти записатись у загсі (Степан Васильченко, II, 1959, 196); Павло на прощання.. кинув, що вони записалися з Галкою (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 224).

2. тільки док., розм. Захопитися писанням. Доктор іде! Ох, а я записався! Треба сховати писання, а то крику наробить (Іван Франко, I, 1955, 351); [Старшина:] Омеляне Григоровичу, що ви там записались так і не слухаєте, що тут Гершко розказує? (Карпенко-Карий, I, 1960, 37).

3. тільки недок. Пас. до записувати 1, 4. Записувався і досліджувався [в минулому] майже виключно селянський фольклор, фольклору ж робітничому не приділялося майже ніякої уваги (Максим Рильський, III, 1956, 146); Кожне слово льотчика, що озивається з повітря, записується тут [на командному пункті полігону] на магнітофонну стрічку (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 294).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 256.

Коментарі (0)