в означеннях
Тлумачення, значення слова «зараджувати»:

ЗАРАДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАРАДИТИ, джу, диш, док., кого, що, кому, чому і чим та без додатка. Давати пораду, допомагати радою. Ви нас за те своєю радою зарадите (Словник Грінченка);
//  Знаходити вихід із скрутного становища. Мої дами чуються винні передо мною. Але я прошу не турбуватись, бо щодо мене, то легко можу собі зарадить (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 239); Григорій Химочка мовчки дивився на такий нещасливий кінець зібрання. Почуття безсилості зарадити щось давили на нього з такою силою, що він не міг навіть вимовити й слова (Григорій Епік, Тв., 1958, 96); А чи ж сам Калина не думав, як зарадити проривам, чи він не просиджував довгих годин в намаганні дати раду людям? (Іван Сенченко, Опов., 1959, 161); Глибоко задумався Семен Крутояр, не знаючи, як зарадити другові, як затамувати власні ображені почуття (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 225);
//  Надавати якусь допомогу кому-небудь. З сусідами-бідаками жила [Устина] дружно. Вони часто зараджували одне одному, чим могли (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 10); — Берко рип у хату! Я до його, кажу йому, що так і так, будь ласка, зарадь, зарятуй! Позич грошей (Нечуй-Левицький, I, 1956, 57); Коронний гетьман Жолкєвський нічого не міг зарадити, коли в нього було тільки триста шабель кварцяного війська (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 157); Насінням гречки міг зарадити хіба що.. дядько (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 426);
//  безос. То вже куди не возили — і по лікарнях і по монастирях — не зарадило (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 132).
 Зарадити лихові (біді, горю); Зарадити лихо (біду, горе) — знайти вихід із скрутного становища. Коли ви любите свого сина, то вашим обов'язком є доконче зарадити якось цьому лихові (Лесь Мартович, Тв., 1954, 430); Стало всім якось легко, наче Мишко, цей здоровий і веселий парубійко, міг зарадити все лихо, міг утішити і дядька, і весь його біль (Іван Микитенко, II, 1957, 91).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 286.

Коментарі (0)