в означеннях
Тлумачення, значення слова «зараза»:

ЗАРА́ЗА, и, жін.

1. Мікроорганізми, що є збудниками інфекційних хвороб. «Рідная голубонько, серденько-паньматко! Одпусти в село мене поховать дитятко!» Пані як розходиться, — зразу до одказу: «Ти сюди ще, каже їй, занесеш заразу!» (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 152); — Ваш виноградник заражений, на корінцях зараза, вона може перейти на сусідні виноградники... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 217); Носили [батьки] до церкви хворих дітей, причащали з одної ложечки — розкидали заразу по всьому селу... (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 26).

2. заст. Епідемічна хвороба, епідемія. Від зарази скот попух (Іван Франко, XI, 1952, 224); Минуло сто літ, — на могилах людей, що погинули від зарази, ярий моріг зазеленів, а нащадки їх спокійно ходили по горах-полонинах (Леся Українка, III, 1952, 550).

3. перен. Що-небудь негативне, що може поширюватися, перейматися. Єдиним класом в Росії, якому не вдалося прищепити зарази шовінізму, є пролетаріат (Ленін, 21, 1950, 278).

4. чол. і жін., розм. Уживається як лайливе слово. — Я її [Домаху], заразу, застрелю отут! (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 160).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 287.

Коментарі (0)