Словник української мови

ЗАРЕЄСТРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Записати у відповідний документ з метою обліку, наукового дослідження, надання сили закону і т. ін. В першій кімнаті його зареєстрували і послали на медогляд (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 195); Судова комісія, яка провадила слідство про селянський рух на Поділлі, зареєструвала понад тисячу нападів на поміщиків і притягла до суду більше 2700 учасників руху (Історія УРСР, I, 1953, 420); Настане ції «Восток» 25 серпня 1958 року радянські аерометеорологи зареєстрували найнижчу температуру повітря на Землі (–87,4°) (Знання та праця, 12, 1965, 5).
 Зареєструвати шлюб — документально оформити шлюб, одруження. Розповідала [Варя] Тоні про свого льотчика, а на другий день про підводника, що нібито був її законним чоловіком, і що найбільша її помилка в тому, що вона не потурбувалася своєчасно зареєструвати з ним шлюб (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 321).