в означеннях
Тлумачення, значення слова «зарябіти»:

ЗАРЯБІТИ, іє, док.

1. чим, від чого. Стати рябим від появи чого-небудь, що має інший колір, Італійські тополі зарябіли бруньками, наче рій метелів улетів їм між віти (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 427); Вигін бризнув сотнями колгоспників, зарябів хустинами (Григорій Епік, Тв., 1958, 346); Узгір'я, покрите низеньким чагарником, зарябіло колонами ворожого війська (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 113);
//  безос. У повітрі зарябіло від ластівок (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 11).

2. Виділитися на фоні чого-небудь, з'явитися. Сонце ще високо стояло над Щекавицею, коли на пониззі Дніпра зарябіло, а згодом вималювалось кілька лодій [човнів] (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 283); Зарябіла на воді широка стежка, залиснівши сивим підбоєм листочків (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 59); Хмарка пішла собі далі, табун рухливих, сонячних зайчиків зарябів, затанцював у тіні каштана (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 173); Коли ж одного ранку скрізь по парканах і брамах зарябіли кольорові афіші, тоді в городі піднявся.. справжній гармидер (Степан Васильченко, I, 1959, 345).
 Зарябіло в очах у кого, безос.: а) почало миготіти в очах. Коли спала південна спека, на обрії замаячили темні колоди на воді, потім вони обернулись у байдаки. Було їх не менше ста; аж зарябіло в очах (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 307); б) про стан, близький до запаморочення. У нього нараз зашуміло в вухах і зарябіло в очах (Іван Франко, VI, 1951, 346); В очах у Оксани зарябіло, закрутилось, попливли якісь сизуваті кола (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 78).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 298.

Коментарі (0)