Словник української мови

ЗАРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зарядити 1. На току. Темна ніч. Тільки оце прийшов Скиба на зміну. Молодий хлопчина передав йому рушницю, на курки показав — заряджена, мовляв (Андрій Головко, I, 1957, 345); Ще раз обійшов [Прокатові своїх бійців, поговорив, перевірив, чи повністю заряджені диски автоматів (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 398); — Атом вже певний час стали уявляти у вигляді системи, яка складається з позитивно зарядженого ядра та кружляючих навколо нього елементарних від'ємно заряджених часток — електронів (Натан Рибак, Час, 1960, 172); Заряджена злою енергією, Мариня так гарячково почала вижбурювати речі на подвір'я, що збоку могло видатися, ніби в хаті вибухнула пожежа (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 456);
//  заряджено, безос. присудк. сл. — Скоріше б ворожий порт. Я довго ждав цієї миті.. Всі гармати заряджено! — подумав Вихор (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 53).