в означеннях
Тлумачення, значення слова «зароджувати»:

ЗАРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАРОДИ́ТИ, роджу, родиш, док.

1. перех., рідко. Давати початок чиєму-небудь існуванню, життю. Та земля, що твоє [людське] життя зародила, вона його й розорить, зігне його болістями, підкосить хворобами, знищить смертю! (Панас Мирний, IV, 1955, 323).

2. тільки док., перех. і неперех., розм. Дати плоди, врожай; уродити. — Того року суниць і полуниць така сила зародила, що й не сказати (Марко Вовчок, VI, 1956, 335); Скінчилися жнива; почалося порядкування та вбирання того, що сира земля зародила (Панас Мирний, IV, 1955, 248); Довбанюк таки порядно з голоду млів. На його лихо, й губи того року не зародили (Іван Франко, II, 1950, 86); Зародило цього літа жито так, що давно вже не пам'ятає вона такого врожаю! (Григорій Косинка, Новели, 1962, 158);
//  безос. Цього року не тільки в полі зародило, а й у садах душно стало від яблук, слив і груш (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 201).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 294.

Коментарі (0)