в означеннях
Тлумачення, значення слова «зарозумілий»:

ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ, а, е. Який поводиться гордовито, пихато, занадто самовпевнено, вважаючи себе у чому-небудь вищим від інших. Панна Наталя трохи зарозуміла й розпещена дівчина, але.. добросерда (Ольга Кобилянська, III, 1956, 251); — Не знаю тільки, в кого вона вдалася така горда, така неприступна.. Така вона якась зарозуміла, так дивиться згори на всіх (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 317); Не зарозумілим суддею, а дбайливим, вимогливим, принциповим другом і соратником митця покликаний бути радянський критик (Літературна газета, 2.VIII 1960, 1);
//  Характерний для такої людини. — Ну, коли вже заманулось йому здійснювати свої зарозумілі вигадки, пішов би на велике, перспективне підприємство — там, напевно, знайшлись би такі, що порозвішували б вуха, слухаючи його (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 25).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 295.

Коментарі (0)